В колонках играет - Di'LL - Tsukiyo no Violinist
У мене в запасі ще цілих 66 хвилин. На те, щоб підібрати одяг, одітися, підвести невимовно веселим чорним кольором очі і нарешті вийти на вулицю. На волю...
Знаєте, по своїй природі я - домосєд=) Ну люблю я посидіти дома з чашечкою чаю, подивитися хороший фільм (можна і мелодраму на крайняк, хоча Фреді Крюгер такий лапочка^^). О, я відкрила для себе , що приготування їжі - це не така вже й страшна річ, особливо, якщо на кухні ти одна, а в колонках грає Sum42. Можна собі уявити, що ти - маленька симпатична відьмочка і готуєш якесь зілля у цьому великому казані (ніколи не думала, що я колись назву ту маленьку кастрюльку для грибів казаном Оо). Та і окрім цього, я завжди знаходила чим себе розвеселити, але...
МЕНЕ ВЖЕ ЗАДРАЛО СИДІТИ ДОМА. Може якби я сама вирішувала, коли бути дома, а коли йти на вулицю, то я би ще місяці з 3 безвилазно сиділа в 4-х стінах і горя не знала, але от коли обставини (т.е.батьки) забороняють, тоді якось сам по собі в мені прокидається войовничий дух (Kill !!!!XD) і я шукаю усякі способи вилазки звідси, навіть через вікно, і вже якось пофіг мені на той карантін, аби на свіже повітря, на ту лавочку біля джерела у гідропарку (хотя не помішало би взяти якогось патика, щоб бомжа з неї зігнати)))
О, ще 55 хвилин.
Мама з татом до 16.00 на роботі (вони заглянули в мої печальні очка, які гласили: дім - добро, а вулиця - зло і зі спокійною душею пішли (наївні))
Ну Сергія витащити з дому би також не помішало, що я з чистою совістю і зробила, і тепер його чекають цілих 3 години нестерпний мук і тортур, але він сам це вибрав. Ніхто (окрім мене звісно) над ним з палкою не стояв і не казав - ІДИ.
Ну лан, мені й самій вже пора, ще стільки марафетних справ лишилося. (+палку приготовитиXDD), гуд бай
--------------------------------------------------
У меня в запасе еще целых 66 минут. На то, чтобы подобрать одежду, одеться, подвести несказанно веселым черным цветом глаза и наконец выйти на улицу. На волю ...
Знаете, по своей природе я - домосед =) Ну люблю я посидеть дома с чашечкой чая, посмотреть хороший фильм (можно и мелодраму на крайняк, хотя Фредди Крюгер такой лапочка ^ ^). О, я открыла для себя, что приготовление еды - это не такая уж страшная вещь, особенно, если на кухне ты один, а в колонках играет Sum42. Можно себе представить, что ты - маленькая симпатичная ведьмочка и готовишь какое-то зелье в этом большом котле (никогда не думала, что я когда назову ту маленькую кастрюльку для грибов котлом Оо). Да и кроме этого, я всегда находила, чем себя развеселить, но ...
МЕНЯ УЖЕ ЗАДРАЛО СИДЕТЬ ДОМА. Может если бы я сама решала, когда быть дома, а когда идти на улицу, то я бы еще месяца с 3 безвылазно сидела в 4-х стенах и горя не знала, но вот когда обстоятельства (т.е.родители) запрещают, тогда как-то сам по себе во мне просыпается воинственный дух (Kill!! XD) и я ищу всякие способы вылазки отсюда, даже через окно, и уже как-то пофиг мне на тот карантин, главное, чтобы попасть на свежий воздух, на ту лавочку возле источника в Гидропарке ( хотя не помешало бы взять какую-то палку, чтобы бомжа из нее согнать)))
О, еще 55 минут.
Мама с папой до 16.00 на работе (они заглянули в мои печальные глазки, которые гласили: дом - добро, а улица – зло и со спокойной душой пошли (наивные))
Ну Сергея вытащить из дома также не помешало бы, что я с чистой совестью и сделала, и теперь его ждут целых 3 часа невыносимых мук и страданий, но он сам это выбрал. Никто (кроме меня конечно) над ним с палкой не стоял и не говорил - ИДИ.
Ну лан, мне и самой уже пора, еще столько макияжных дел осталось. (+ палку приготовить XDD), гуд бай: neo:

1204205402_00000045461295915722204m750x740 (516x600, 43Kb)