В колонках играет - George Davidson - Joie de Vivre
43 (400x300, 8Kb)
Ненавиджу похорони. Взагалі не знаю, для чого їх придумали. От померла людина, поховали б її тихенько і все. так ні ж, необхідно робити з цього шоу... Я ненавиджу ходити на похорони, бо не люблю прощатися. Я не хочу пропускати смерть крізь себе. Звісно я розумію, що вона - це не протилежність життя, а всього лише доповнення, його невід'ємна частина, але.. Я НЕ МОЖУ бачити людину, з якою я вчора говорила, сміялася і плакала, мертвою, нерухомою, не реагуючою на мої слова. Спотвореною маскою мерця. Мені краще бути в такі моменти вдома. Закрити очі і вуха, не сприймати. Так мені легше це пережити. Так мені здається, що людина просто поїхала в інше місто, там їй добре і мені немає чого хвилюватися за неї... Можливо це егоїстично. Хоча ні, не "можливо"... Це і є егоїстично. А може я просто боюся факту смерті... Я не знаю. Але у мене неадекватна реакція на похоронах. Завжди. Всі плачуть, а мені хочеться посміхатися. Неначе я не розумію, що відбувається. Або ж це просто істеричний сміх. Не правильно все це, не по-людськи, проте я все одно НЕНАВИДЖУ похорони.

--------------------------------------------------

Ненавижу похороны. Вообще не знаю, для чего их придумали. Вот умер человек, похоронили бы его тихонько и все. Да нет же, необходимо делать из этого шоу ... Я ненавижу ходить на похороны, потому что не люблю прощаться. Я не хочу пропускать смерть сквозь себя. Конечно я понимаю, что она - это не противоположность жизни, а всего лишь дополнение, её неотъемлемая часть, но .. Я НЕ МОГУ видеть человека, с которым я вчера говорила, смеялась и плакала, мертым, неподвижным, не реагирующим на мои слова. Искаженным маской мертвеца. Мне лучше быть в такие моменты дома. Закрыть глаза и уши, не воспринимать. Так мне легче это пережить. Так мне кажется, что человек просто уехал в другой город, там ему хорошо и мне незачем волноваться за него ... Возможно это эгоистично. Хотя нет, не "возможно" ... Это и есть эгоистично. А может я просто боюсь факта смерти ... Я не знаю. Но у меня неадекватная реакция на похоронах. Всегда. Все плачут, а мне хочется улыбаться. Как будто я не понимаю, что происходит. Или же это просто истерический смех. Не правильно все это, не по-человечески, однако я все равно НЕНАВИЖУ похороны.